Текст:

 Тетяна Крижанівська

Фото:

Олександр Зубко, Антон Федоров, Олена Чорна

12 листопада 2017 року в розважальному центрі «Дитяча Планета» був проведений вже другий Фестиваль бойових мистецтв «ВОЇН СВІТЛА: ДІТИ ІІ». 20 дитячих колективів з усієї країни боролися за головну нагороду Гран-прі фестивалю. Ми як організатори заходу мали нагоду глибоко зануритися в процес підготовки. Протягом декількох місяців напередодні фестивалю ми тісно співпрацювали з тренерами. Знаємо про безліч труднощів і перешкод, з якими зіткнулися колективи, щоб потрапити до нас на свято і проявити себе. І ми зі свого боку намагалися зробити все можливе, щоб заохотити кожного учасника. Для нас вони маленькі герої. Ми впевнено заявляємо, що ці діти особливі. Можливо, БМ це не ключове у їхньому вихованні, але все у комплексі дає гарантований розвиток гармонійної особистості, яка живе свідомим життям, вміє постояти за себе і близьких. І в епоху віртуального життя, дитячого булінгу та інших жорстоких речей ми не знаємо більш дієвого способу самореалізації для дітей, ніж БМ.

Цього разу на фестивалі вперше заявили себе Київська федерація сумо (м. Вишневе), школа «Пересвіт» (напрям Шаолінь кунг-фу, смт. Коцюбинське Київської обл.) та гурт козацького бойового вишколу «Стрибожі правнуки» (смт. Пулини Житомирської обл.).

Дуже цікаво було спостерігати, як учасники змінюються і входять в образ воїнів, з’являючись на сцені. За лаштунками це звичайні діти, які дуже хвилюються і нервують. Але щойно ведучі оголошують про їхній вихід і вмикається музичний супровід, тренери дають останні настанови, і на сцену виходять впевнені і непорушні ВОЇНИ. 

Був кумедний випадок, коли хлопчик-сумоторі вийшов на дохьо (татамі), прийняв загрозливу стійку і налаштувався на бій, але раптом помітив, що забув зняти капці. Миттєво шпурнув їх за лаштунки, ледь не вбивши організатора, і, ніби нічого не сталося, продовжив готуватися до грізного бою.

Віктор Тимощук (2003 р.н., учень школи «Стрибожі правнуки») 

30 червня 2017 року, під час літнього вишколу, табір вийшов на планову екскурсію до кар’єру. Кілька місцевих підлітків бавилися на березі. Хтось штовхнув хлопчину у воду, той розгубився від несподіванки і почав тонути. На допомогу першою прийшла учениця тренера Володимира Лисюка Вікторія Куницька, але не змогла допомогти, адже потопельник, хапаючись за неї, як за соломину, почав топити і її. Пролунали розпачливі крики про допомогу, дорослі тренери швидко скидали з себе пояси зі зброєю, поспішаючи до берега, але Віктор встиг першим. Миттєво оцінивши ситуацію, він пірнув та висмикнув Вікторію з води, далі швидким, точним ударом в потилицю оглушив потопельника. Перевернувши його на спину, вони з Вікою потягли хлопця до берега, де разом з дорослими привели хлопчину до тями. Дивна реакція була у врятованого: він встав на ноги, озирнувся довкола та мовчки пішов собі геть. Віктор же бідкався, що втопив нові чоботи, коли рятував хлопця, котрий був майже вполовину більшим за Вітю. 

Згодом, 1 вересня, Віктор був нагороджений працівниками МНС Пулинського району Житомирської обл., а тренер з козаками провели для нього обряд наречення, давши йому козацьке ім’я Топибіда, і подарували бойову шаблю.

Михайло (2000 р.н.) та Даня (2005 р.н.) Верники (учні школи «Капоейра Камара»)

Окрім занять з капоейри обидва брати безмежно захоплюються математикою та фізикою. Даня зайняв 3-тє місце на 3-му етапі Всеукраїнської олімпіади з математики. Михайло 2-ге місце на фінальному етапі 15-го Всеукраїнського турніру юних інформатиків. За їхніми плечима також перемоги на всіх районних олімпіадах з фізики та інформатики Києва. Уже зараз старший брат Михайло проводить тренінги для учнів шкіл США і готується до вступу в Стенфордський університет.

Капоейра для них більш ніж мистецтво, це можливість переключитися з розумової діяльності на фізичну, відчути приплив нових сил. Вона також допомагає їм розробити стратегію, розвинути швидкість реакції та розумову активність. Це водночас фізичне і розумове тренування. 

Це лише поодинокі історії маленьких ВОЇНІВ, але вони сповна характеризують дитячий світ БМ. Ще була маленька Єва, яка половину свого життя (зараз їй вже цілих 6 років) практикує карате кіокушинкай в Клубі «Атіка Карате» і скільки ж грає на класичному музичному інструменті скрипці, що вона разом із сестрою і продемонструвала на презентації свого виступу. І таких історій безліч. 

Ми як організатори просто змушені підтримувати щирі дитячі прагнення. Маємо дати їм можливість проявити себе і відчути себе маленькими героями, які представляють своє БМ, свою школу чи клуб.

«ВОЇН СВІТЛА» поступово розвинувся в два самодостатніх паралельних проекти в сфері БМ: журнал та фестиваль. А тепер сміливо можемо заявити про народження третього дітища в прямому сенсі цього слова Фестивалю «ВОЇН СВІТЛА: ДІТИ». Підхід і ставлення маленьких воїнів до справи просто вражає, їхні зусилля варті найвищих нагород. Вони ще такі маленькі, але свідомо стали на шлях воїна і вірно йому слідують.

Були представлені такі БМ: хортинг, бойовий гопак, айкідо, таеквон до, карате, сумо, дайбанг, кендо, ушу, капоейра. Слід відмітити, що в порівнянні з минулим фестивалем технічний рівень дітей значно виріс. Підхід до відбору шкіл на Фестиваль «ВОЇН СВІТЛА» став більш вимогливим. Обов’язковою умовою була попередня відеопрезентація виступу. І школи з розумінням поставилися до цього. Більше того, тренери змогли здивувати своїм креативним підходом до постановки номерів. Хтось ставив акцент суто на техніку, хтось брав гумором, філософією, ідеєю. Досить довго ми узгоджували номер з командою таеквон до та тренером Андрієм Карчевським. Але їхній виступ вразив абсолютно всіх. Під час перегляду наверталися сльози і по шкірі бігали мурахи. Це була історія зростання маленьких воїнів, які долають безліч перешкод, перемагають себе і досягають вершин. І все це супроводжувалося виконанням авторської пісні його учениць: Марини та Мирослави Остапенко. Вражали також фізичні можливості учнів карате кіокушин, хортингу, ушу та інших шкіл.

Можна багато розповідати про виступи дітей, але для нас все ж головне, які вони в реальному житті. Впевнені, що історії, якими поділилися з нами їхні тренери, скажуть вам значно більше про них, ніж самі виступи.

 

Олексій Римар (2005 р.н., учень школи «Пересвіт») 

Олексій військовий волонтер. Коли почалися бойові дії на сході України, Олексій дуже засмутився, що наші військові не мають найнеобхіднішого, а у ворога наявна вся сучасна зброя. Він вирішив пожертвувати усі свої кошти, які збирав роками. На той час це було більше 2000 грн, віддав навіть копійки. Волонтери купили на ці кошти необхідні речі, а також організували для Олексія особисту зустріч з військовими, на якій хлопця вшанували і подарували справжню солдатську шапку та військовий планшет! Але на цьому Олексій не зупинився. Він періодично відправляв на схід свої малюнки, авторські казки і маленьких ангеликів, яких зробив власноруч, щоб ті оберігали солдат. А солдати передавали йому цукерки. Ця історія стала прикладом для всіх учнів школи.

Сашко Лонський (2004 р.н., учень школи «Стрибожі правнуки») 

Десь за тиждень після цієї пригоди сталась ще одна. Під час катання верхи кінь чогось злякався та поніс. У сідлі була дівчинка одинадцяти років. Олександр якраз повертався з кухні, де допомагав готувати вечерю. Він кинувся коневі навперейми та у стрибку вхопив його за вуздечку. Підібгавши ноги, хлопець повис на шиї коня, пригинаючи його голову до землі і таким чином спинивши. За мить він вже щось нашіптував коневі у вухо та гладив по шиї та морді. Дівчинка ж навіть не зрозуміла, що трапилось, та не встигла злякатись. Сашку за вчинок був подарований бойовий батіг, про який він давно мріяв.

Костянтин Безпалий (2004 р.н., учень школи айкідо «Хібарі») 

Костянтин вважає, що насамперед айкідо вчить гармонії та любові до противника. Замість того щоб бити в ніс або ще якось калічити недалекого ближнього, можна застосувати прийом, який лише допоможе суперникові порозумнішати. І йому боляче (може, задумається над сенсом свого життя), і вам корисно (не прийдеться потім доводити, що це були міри самозахисту). Таким чином Костянтин пару разів заспокоював особливо агресивних підлітків.
Також важливо, на його думку, те, що айкідо є глибоким за філософським змістом – вступати у бійку слід лише за крайньої необхідності, а в інших випадках доцільніше обійтись без фізичного контакту. В наш час краще жити без мордобою.
Багато людей кажуть, що айкідо непрактичне і його ніяк не можна застосувати у житті. Але Костя відповідає на такі закиди наступне: «Ви зможете зіграти високу класику у музиці без довгих репетицій? Напевно, що ні. Так і з даним бойовим мистецтвом: аби учень зрозумів, де і який прийом застосувати, повинен пройти певний час. У книгах з айкідо викладена відповідна філософія: спочатку вчать форму, але сама форма без суті не може існувати, а суть це і є ваше розуміння техніки, те, що ви вкладаєте самостійно.
Підводячи підсумки, я можу сказати, що айкідо справило великий вплив як на моє розуміння світу і людей, так і на мої бойові здібності».

За лаштунками це звичайні діти, які дуже хвилюються і нервують. Але щойно ведучі оголошують про їхній вихід і вмикається музичний супровід на сцену виходять впевнені і непорушні ВОЇНИ.

Тож ми як організатори просто змушені підтримувати щирі дитячі прагнення. Маємо дати їм можливість проявити і відчути себе маленькими героями, які представляють своє БМ, свою школу чи клуб. Вони мають пишатися тим, чим займаються.

Окремо хочемо висловити подяку їхнім тренерам, які роблять надзусилля. Знаємо, дуже тяжко в сучасних умовах розвивати будь-яке мистецтво, БМ не виняток. Розуміємо, що їхнє ставлення до дітей стоїть нарівні з батьківською відповідальністю, а деколи тренер для дітей ще більш авторитетна фігура. Але палке бажання впливати на майбутнє нашої країни перемагає всі перешкоди на шляху: відсутність фінансової підтримки, приміщень для занять тощо. Незважаючи ні на що, тренери знаходять можливості готувати дітей і привозити їх на Фестиваль «ВОЇН СВІТЛА», бо знають, що це того варте.

Також дуже вдячні за підтримку нашим партнерам: 

LEGO, розважальному центру «Дитяча Планета», Bon Boisson, Lock-Mat, Клубу «Бонсай», Katapulta Art Music School, GOGPS.me, 1DEA.me, Клубу «Атіка Карате», Levenzon Bakery&Patisserie, Greffon Socks, Карвінг-студії Наталії Донської, інформаційним партнерам: MoeMisto.ua, BODO, Style Spot, KOLOBOK.ua, «Мамина карта».

Дякуємо ведучим: Юлії Палько та Дмитру Виноградову і, звичайно ж, членам авторитетного журі за справедливе оцінювання виступів:

Іванні Березовській призерці Всесвітніх ігор, чемпіонці та багаторазовій призерці чемпіонату світу та Європи з сумо;

Андрію Павловичу шеф-інструктору Київської школи айкідо Хірокадзу Кобаясі;

Олександру Слєсарю засновнику школи ножового бою МАКО в Україні, призеру міжнародних змагань з ножового бою (острів Сицилія, Італія);

Володимиру Шацьких чемпіону світу з греко-римської боротьби, старшому тренеру збірної України з греко-римської боротьби.

 

Переможці та призери Фестивалю «ВОЇН СВІТЛА: ДІТИ ІІ»:

  1. Гран-прі Зендокай карате-до (Вінниця).
  2. Приз «Харизма Фестивалю» Клуб таеквон до Scorpion Taekwon do team (Київ).
  3. Найкращий командний виступ хортинг «Галицькі Леви» (Львів).
  4. Найдрайвовіший виступ «Капоейра Камара» (Київ).
  5. Найяскравіший виступ Київська федерація ушу.
  6. Найкращий виступ зі зброєю Київська федерація кендо.
  7. Найкращий хлопчачий виступ бойовий гопак, школа «Шаблезуб» (м. Боярка, Київська обл.).
  8. Найкращий дівчачий виступ Шаолінь кунг-фу, школа «Пересвіт» (смт. Коцюбинське, Київська обл.)