Автор:

Тетяна Крижанівська

Фото:

Антон Федоров

Ще в 15-16 років Олександр з друзями імітував таку собі «гру з ножем». Деколи хлопці брали в руки звичайні ручки і намагалися фантазувати на тему самозахисту від ножа. Але вони усвідомлювали, що все це відбувалося на рівні гри. 

І чи не в кожного, хто займається бойовими мистецтвами (БМ), рано чи пізно виникають подібні думки. Навіть знаючи певні техніки самозахисту, не кожен певен, що зможе впоратися в ситуації нападу з ножем. 

 

У 2006 році Олександр зазнав нападу. Він повертався після тренування ввечері, і разом з ним у під’їзд зайшов чоловік. Той схопив шматок бордюрного каменю і хотів ним вдарити Олександра ззаду. Можливо, досвід БМ зробив свою справу, якимось чином Олександр відчув цей момент, його ніби хто штурхнув з того місця, де пронісся удар. Тоді він подумав лише про одне, а якби у нападника був ніж? Саме після цього інциденту Олександр остаточно вирішив займатися ножовим боєм.

Культура НБ

Сама по собі наявність ножа в людини не формує культури його використання. 

В Україні та в країнах пост радянського простору, як вважає Олександр, ніколи не було своєї автентичної культури і мистецтва НБ. Ножі були знаряддям криміналітету. Пояснити це просто: ножі носили або щоб когось «покарати-налякати», або щоб захистити себе від нападу. Вогнепальну зброю дозволити собі міг далеко не кожен, тому ніж використовували як додатковий засіб захисту. При чому для таких цілей використовували навіть звичайні кухонні ножі. 

Окрім того, досить довгий час діяла заборона на заняття карате, що вже говорити про НБ. 

Як мистецтво, НБ в Україні почав формуватися лише на початку 2000-х років, і в будь-який момент цю тему можуть заборонити, так як все це дійсно дуже небезпечно. Ножовий бій – це дуже «слизька тема» і потенційна загроза суспільству. Він завжди перебуває під пильним наглядом закону і права. Зараз дуже багато прецедентів використання холодної зброї при перевищенні меж необхідної самооборони і при вчинені умисних злочинів. А часи зараз неспокійні. Тому варто чекати на радикальні заходи з боку держави та правоохоронних органів. 

Але Олександр впевнений, що чоловіки мусять отримати цю дозу адреналіну і кортизолу як ін’єкцію, щоб це не було несподіванкою в екстремальній ситуації. 

НБ вчить тримати дистанцію, і це набуте відчуття оптимальної дистанції ми перекладаємо на повсякденне життя, роботу, бізнес. Ми маємо вміти окреслювати межі. 

НБ вчить працювати на випередження, відчувати загрозливу ситуацію і наперед прораховувати кроки. Коли людина в спарингу більше займається тактикою, це розвиває в ній спритність, хитрість, моторність. Без таких якостей дуже складно існувати в сучасному світі. 

До речі, у штаті Вермонт (США) легалізоване носіння зброї – і в ньому ж один з найнижчих показників умисних вбивств, пограбувань і зґвалтувань на душу населення. Там всі дуже обережні один до одного, не дозволяють собі хамства і зухвальства, бо знають, до чого така поведінка може призвести. 

Як не дивно, зброя вчить поважати один одного. 

 

Правила НБ. Хто володіє ситуацією: ніж чи людина?

В екстремальній ситуації може відбутися все що завгодно. І не все залежить від рівня підготовки бійця. Якщо людина має навички рукопашного бою, це дає їй певну універсальність і дозволяє уникнути використання зброї. 

Якщо ж людина не має бойового досвіду, вона завжди буде тягтися за ножем, віддаючи йому ситуацію в руки. І тут немає жодних гарантій, що ніж виявиться помічником.

Міф про НБ

Головний міф: НБ – це агресивно, жорстоко і небезпечно.

Якщо в поєдинку зустрілися два опоненти з ножами, які намагаються завдати один одному максимальну шкоду, працюють агресивно і жорстоко, то це автоматично означає два трупи. Робота з ножем – це дистанція і контроль.

Швидкість, динаміка, тактика, розвиток бійця – все народжується в дистанції. Це дуже тонкий момент. 

Деякі люди займаються НБ без спаринг-партнера. Це, звичайно, добре для відпрацювання і запам’ятовування техніки, але не має нічого спільного з парною роботою. 

А щоб виховати себе, вирости над собою, потрібно бути в постійній взаємодії. Це робота один на один чи проти декількох партнерів. І чим складніший партнер (швидкість, натиск ударів, хитрість, техніка), тим краще. Ми маємо діяти швидко, оперативно, деколи жорстко і рішуче. Ми не завжди маємо час «на подумати». Адже ніхто в сучасному світі не буде жаліти й оберігати нас. 

Порада початківцям

Для тих, хто практикує БМ та НБ, дуже важливо критично оцінювати свої можливості. Наскільки ви зможете, використовуючи свої знання і вміння, протистояти ситуації збройного нападу. Треба не «літати в хмарах» і не підживлювати рівень свого его, а критично ставитися до себе. Олександра часто запрошують провести майстер-класи в різних спортивних секціях. Він одразу просить продемонструвати, що вміють тамтешні учні. 

Як правило, люди працюють з дерев’яними чи гумовими ножами і, демонструючи техніку, не звертають уваги на реальні загрози. Подекуди й самі техніки не робочі. Досить часто використовуються кидки, коли кисть не фіксується, коли нападник летить з ножем. Варто розуміти, що коли людина падає, то буде намагатися вас різати за першої ж нагоді. Під час заломів також треба враховувати те, що ніж може зіскочити і також поранити вас. Коли сухожилля порізане, рука вже не працює, і ви нічого не зможете вдіяти. 

Психологічний аспект мистецтва НБ

Зрозуміло, що займатися НБ можна психологічно стійким, адекватним особам. Часто люди приходять на заняття з прихованими мотивами: щоб домінувати в колективі, вести себе брутально. Їх цікавлять дивні питання: як мені так бити, щоб влучити в серце і вбити людину миттєво, як мені зарізати собаку при нападі тощо. 

Олександр обов’язково проводить інструктаж, роз’яснює правила технічної безпеки. Коли людина приходить вперше, він проводить бесіду, щоб зрозуміти, навіщо та прийшла, оцінює рівень її адекватності та можливість допуску до занять. Бували випадки, коли Олександр змушений був відмовляти людям, зрозумівши їхні злі наміри. Це дуже серйозна і небезпечна тема, і майстер не хоче брати на себе відповідальність за неадекватних осіб. 

 «Довгі роки пошуків на шляху бойових мистецтв привели Олександра Слєсаря до ножового бою. Для чого сучасній людині ножовий бій, чого навчає майстер на тренінгах, і кого він ніколи не візьме в учні».

Олександр Слєсарь

Досьє: 

20 років досвіду в бойових мистецтвах, експерт в галузі фізіогноміки та психології, представник і тренер школи тактичного НБ «МАКО», з 2010 по 2012 роки вивчав африканську техніку НБ «Piper System», з 2012 по 2013 роки – італійську систему Layolo Knife Fencing System «CALIX», з 2016 року навчається в сицилійській школі НБ «Santa Maria», з 2017 року навчається в сіракузькій школі НБ.

Людина і ніж

Олександр пояснює, що більшість його учнів купують ніж з метою самооборони (це як аптечка «може не знадобитися, але має бути»). Ніж додає їм внутрішньої сили і впевненості. У чоловіків з’являється «внутрішній стрижень». Коли вони тренуються зі справжніми ножами, це виховує акуратність у всьому. Бо за кожний невірний і різкий рух ніж жорстко карає. В ножа своя енергетика. Ми набуваємо з ножем тих якостей, яких нам не вистачає.

Саме собою, за допомогою реального ножа люди працюють зі своїми страхами. Адже чим більша швидкість виконання технік, тим більша небезпека, і тим більше виділяється адреналіну та кортизолу в кров. Що вже говорити про роботу в парі? Тут рівень страху ще вищий. 

Хто займається НБ

До Олександра на заняття приходять, в основному, чоловіки, але останнім часом і жінки стали виявляти увагу до ножової культури. Це люди різного рівня підготовки. Від «нуля» до майстрів БМ та спорту.

Більшість з них приходять з метою самооборони. В неспокійні часи люди прагнуть додаткових заходів безпеки. Коли ж базові навички отримані, частина людей на цьому припиняє заняття, а деякі прагнуть «копати глибше» і знаходять в НБ мистецтво.

Також до занять долучаються колекціонери зброї. Окрема категорія – це люди, які страждають айхмофобією (хвороблива боязнь гострих речей. – Ред.), вони приходять, щоб перебороти свою фобію, і ті, хто піддавався насильству, погрозам чи нападу, в тому числі збройному. 

Робота з ножем це складова окремих БМ чи окрема наука?

Так, дійсно роботу з ножем практикують в багатьох БМ: крав мага, айкідо, карате, в армійських дисциплінах. Це логічно, адже завдання самооборони – навчитися працювати в тому числі з озброєною людиною. Але Олександр стверджує, що якщо буде атакувати людина, добре обізнана в НБ, то шансів їй протистояти дуже мало. Оскільки вирішальним фактором атаки буде неочікуваність, а людина, яка хоч і має уяву про роботу з ножем та відпрацьовувала все це в своїй залі  в оточені знайомих людей, не виходячи за межі психо-фізичного тиску, не факт, що взагалі щось згадає. 

Але Олександр вважає, що такі розділи БМ обов’язково мають бути, бо дадуть хоча б загальне уявлення про роботу з ножем.