Інь Ян в бойових мистецтвах

Спілкувалася:

Тарас Литвин

Фото:

Олександр Зубко

ВОЇН СВІТЛА поспілкувався з видатним китайським майстром Шентан Су про його розуміння світу єдиноборств та спитав порад, як практикувати бойові мистецтва ефективно і з користю для здоров’я.

Досьє:
Шентан Су (народився у липні 1942) –  майстер тайцзицюань, цигун і феншуй, один з перших вчителів тайцзи в США, засновник Асоціації тайцзицюань Five Willow, а також співзасновник Північно-Західного Інституту акупунктури та східної медицини в США, член правління Міжнародного Академічного товариства медичного цигун у Китаї, видавець журналу «Всесвітній цигун», засновник і директор Інституту «Блу Маунтин».

Майстре Су, що об’єднує всі бойові мистецтва?

Будь-яка практика поєднує в собі три складові: тіло, енергію ци та розум. Всі вони працюють одночасно. Але ми зазвичай акцентуємо свою увагу лише на одній складовій, більш очевидній та зрозумілій.

Важливо утримувати рівновагу, тобто розуміти, що в будь-якій діяльності людини, у тому числі і бойових мистецтвах, є два аспекти: інь і ян. Зазвичай ми більше приділяємо увагу янському аспекту і досить мало іньському.

Що саме є іньським аспектом?

В багатьох БМ звертають увагу в першу чергу на швидкість, силу, ефективність. Кожен намагається досягти максимальної швидкості удару. Це все – янський аспект. Але щоб досягти вершин в практиці БМ, обов’язково варто враховувати іньський.

Спробуйте вдарити дуже повільно, вкластися в один удар впродовж 40 секунд. Ви побачите, що це зробити набагато важче. За допомогою одного лише янського аспекту можна зламати, розбити, понівечити. Якщо ж нанести удар за допомогою іньського аспекту, то зовнішні сліди його дії відсутні, але пошкоджуються внутрішні органи.

Якщо ви хочете навчитися робити щось швидко, вчіться робити це також дуже повільно.

Це нагадує вислів Лао-цзи про те, що м’яке і податливе перемагає тверде і грубе.

Так, справді. Якщо ви спробуєте когось схопити дуже швидко, людина зразу висмикне руку. Ви не зможете її втримати. Якщо ж візьмете руку дуже м’яко, то зможете контролювати супротивника.

У бойових мистецтвах часто перегинають палку, зосереджуючись на силовій підготовці. Окрім всього іншого, це не дуже сприятливо для здоров’я, зокрема для нирок, печінки, жовчного міхура. З внутрішніми органами треба працювати в першу чергу.

На початку бесіди ви згадали про ци. Розкажіть, будь ласка, більше про цю складову.

На Заході люди звикли описувати Всесвіт двома вимірами: тіло і дух, матеріальне і духовне, небесне і земне. В китайській метафізиці такого розподілу ніколи не було – матерія і дух єдині на фундаментальному рівні. Все, що оточує людину, все, що пронизує простір, в Китаї називали однією одиницею – ци. Це елементарна частка, яка складає Всесвіт, це загальна складова всього сущого.

З ци складається все: людина, спортзал, телефон. У світі виникла плутанина щодо терміну «ци», тому що у Китаї не підкреслювали різницю між ци як складовою Всесвіту та ци як енергією. У китайській мові обидва поняття виражають одним ієрогліфом.

Так от, терміном «ци» на Заході зазвичай називають енергію ци, прану. Але енергія ци є лише частиною більш загальної ци, яка проявляється у трьох іпостасях: енергетичній, матеріальній та інформаційній. Інформаційна ци – це наші думки, ідеї, свідомість, розум.

“Якщо ви хочете навчитися робити щось швидко, вчіться робити це також дуже повільно.”

А як ці аспекти ци можна побачити і застосувати у звичайному житті, у бойових мистецтвах?

Поясню на прикладі людини. Ми дивимось на дуже гарну дівчину і бачимо красиве тіло. Це матеріальний рівень ци. Деякі трупи теж гарні, але в них немає життя. Отже, щодо красивої дівчини важливіше знати, чи здорова в неї енергія, чи жива вона врешті-решт. З цієї точки зору важливішою є енергія, а не матерія ци.

Знову подивимось на дівчину. Окрім красивого тіла ми бачимо, що вона енергійна, фізично здорова. Але щойно красуня починає з нами розмовляти, ми розуміємо, що дівчина дурноголова. І вона перестає бути для нас привабливою.

Тому, займаючись будь-якою практикою – айкідо, карате, дзю-дзюцу, цигун, – пам’ятайте про всі три аспекти. І перевагу надавайте саме інформаційному рівню.

В китайській медицині є такий постулат: «розум проводить ци, а ци проводить кров по всьому тілу». У будь-якому тренуванні важлива робота розуму, свідомості. Навіть один удар потребує усвідомлення.

Що ви маєте на увазі?

Вся наша сконцентрованість має перебувати в руці. Наша ци знаходиться в кулаку. Ми робимо удар усвідомлено, відчуваючи в цей момент щільність повітря. І наше тіло більше не знаходиться у порожньому просторі. Довкола нас все щільне, живе.

В практиці тайцзицюань є такий вираз – «плавати в повітрі». Знаходячись у воді, ми відчуваємо супротив води. Виконуючи вправи тайцзи, я ніби рухаюся у воді, дозволяю пальцям зануритися у воду. Тут немає фізичного руху. Я піднімаю енергію землі, а коли опускаю руки, то повертаю енергію назад до землі. Таким чином я поєднуюся із землею. Виконуючи поворот, я його роблю не окремо руками, а всім тілом, тримаючи в руках енергетичний м’яч. Фізично цього не видно. Ззовні простір між руками виглядає як порожнеча, але енергетично вона наповнена.

Як же тоді оцінити правильність виконання тайцзи, якщо енергію не видно?

Нещодавно я видав книгу, яка в перекладі з англійської називається «Форма визначає енергію». У ній детально розповідається про енергію. Якщо коротко, то будь-яка енергія проявляється через матеріальну форму.

Чому в практиках, у тому числі в тайцзицюань і йозі, важливо використовувати правильні форми? Справа в тому, що якщо форма правильна, вона правильно проводить енергію. У цьому випадку енергія не застоюється і тече вільно.

Отже, для досягнення успіху у бойових мистецтвах потрібно слідкувати за правильністю своєї форми, положення свого тіла, щоб була правильна енергія?

Так, якщо енергія і форма хороші, буде досягнута хороша швидкість. Але у БМ швидкість не завжди розуміють правильно. Насправді для швидкості важлива не вся амплітуда руху, а початковий імпульс. Щоб задати правильний імпульс, потрібно бути повністю розслабленим. А щоб повністю розслабитися, треба бути у правильній формі.

Я наразі живу в Сіетлі. Легендарний Брюс Лі неодноразово бував у Сіетлі, проводив тренування зі своїми шістьма учнями. Я потоваришував з чотирма із них і потім досить плідно спілкувався.

Якось з одним із учнів Брюса Лі ми обговорювали, що таке справжня швидкість і що таке швидкий удар. Я запитав його, як він розуміє легендарний дюймовий удар Брюса Лі. Він попросив потримати стару товсту телефонну книгу і вдарив. Швидкість була неймовірна – щойно він подумав ударити, як рука вже торкнулася телефонної книги.

Як цього досягти? У чому секрет?

Ми кажемо, що розум проводить ци. Наносячи удар, треба спрямовувати ци за об’єкт, а не на нього. Атакуючи супротивника в груди, моя увага не на грудях, а за грудьми. Таким чином енергія проникає крізь матерію. Це все можливо тільки у випадку, коли все ваше тіло розслаблене. У цьому полягає секрет, це ключ.

Якщо вдарити напруженим кулаком, в ньому не буде сили. У такому випадку використовується лише нижчий, матеріальний рівень прояву ци. Набагато більше сили буде в ударі, виконаному розслабленою рукою. Але, безсумнівно, тренувати тіло і м’язи також потрібно.

Розслаблене треноване тіло – цього достатньо?

Ще важливим моментом є заземлення, тобто те, як ви стоїте, як щільно, міцно упираєтесь ногами у землю. Тоді рука під час удару буде дуже сильна, вона важитиме декілька кілограм.

Звідки ж раптом візьметься така сила в руці?

Від землі. Ключ – отримувати енергію із землі. Чим щільніше ви стоїте на землі, тим краще піднімаєте енергію і запускаєте її через руку в удар. Можливо, ви чули про практику «залізна сорочка»? Вона дуже популярна в Китаї, знаю, що в Україні її теж практикують.

Так от, людина, яка практикує «залізну сорочку» і важить 70–80 кг, стоїть непорушно, коли кілька тренованих людей безуспішно намагаються зсунути її з місця. Це є заземлення, і воно не фізичне, а енергетичне.

“Ви не можете збільшити ци. Ви можете лише навчитися керувати ци, організувати її в своєму тілі, випромінювати її.”

Окрім «залізної сорочки» є ще й інші різновиди цигун. А в цілому, що таке цигун і чим він корисний для БМ?

Слово «цигун» складається з двох ієрогліфів – «ци» і «гун». Гун перекладається як мистецтво. Думаю, ви часто чули вислів про те, що у когось хороше гунфу. Мається на увазі не лише бойове, а будь-яке мистецтво. Наприклад, коли мій китайський знайомий каже, що у нього є друг шеф-повар, я запитую: «Яке в нього гунфу?».

У практиці цигун часто акцентують увагу на культивуванні ци. Кажуть: «Я накопичив багато ци, в мене багато енергії». Тепер ви вже знаєте, що ци – елементарна частинка Всесвіту. Її не можна створити чи зруйнувати, вона є всюди. Ви не можете збільшити ци. Ви можете лише навчитися керувати ци, організувати її в своєму тілі, випромінювати її.

Часто про дітей кажуть, що в них багато енергії. Дитина бігає цілий день і не втомлюється. Справа в тому, що тіло дитини повністю відкрите, в ньому ще небагато стресів і хвилювань. Крім того, у дітей відсутні ментальні блоки.

Але поступово дітей вчать бути ввічливими, вихованими, слухати старших. Все це потроху блокує тіло та розум, і людина врешті-решт піддається впливу стереотипів і чужих моделей поведінки. Дорослі перестають слухати свої інстинкти та інтуїцію. Тому, якщо хочете керувати енергією, як діти, позбувайтеся цих блоків. Саме цим ми і займаємося, практикуючи цигун.

Поділіться, будь ласка, тонкощами практики цигун?

Займаючись цигун, в першу чергу працюйте усвідомлено. Концентрація, сфокусованість – невдалі терміни, тому що в цигун ми не концентруємось. Не потрібно фокусуватися, бо концентрація, думка створює блок.

Ви можете заперечити: от я не концентрувався, весь день ходив розхлябаний, невже я займався цигун? Це – крайнощі. Або ми занадто сконцентровані, або занадто розслаблені. Важливо зберігати рівновагу. А для цього потрібна усвідомленість. Її можна назвати «легкою думкою».

У 1989 році я брав участь в першій конференції по цигун у Китаї як координатор та співорганізатор. Подібна зустріч майстрів проводилась тоді в Китаї вперше, організатором виступило Міністерство охорони здоров’я.

На конференції був один дуже відомий майстер. Я жив з ним в одному номері. Пам’ятаю, зайшли до нас два молодика і почали демонструвати своє вміння. Один ротом запалював одяг, а другий гасив полум’я. Потім вони силою погляду виймали пігулки із герметично запакованої пляшки. І то були не фокуси, а феномени цигун.

Майстер запропонував ускладнити демонстрацію – покласти в пляшку пігулки різного кольору і діставати певну кількість обраного глядачем кольору, зчитуючи думки.

Демонстрація проходила вдало: майстер поглядом вийняв з пляшки п’ять пігулок певного кольору, потім шість і так далі.

Я вирішив теж спробувати. Мені дали пляшку, але я не знав, що робити. Спочатку намагався напружити мозок і вичавити з пляшки пігулку. Перепробував різні підходи. Тоді майстер сказав мені: «Використовуй м’яку думку».

Як тільки він це сказав, я спробував, і відразу ж одна пігулка випала на стіл. Звичайно, він також допоміг мені своєю енергією, але в його присутності я навчився цьому відчуттю «м’якої думки», яка набагато потужніша і довговічніша, ніж інтенсивна.

І знову я хочу підкреслити: якщо ви використовуєте фізичну силу, вам легко протистояти. Набагато важче протистояти м’якості.

Випробування для кожної людини – не контролювати Природу, а слідувати їй. Це велика гра. Ми граємо, коли виконуємо практики, ми граємо, коли будуємо будинок. Відбувається взаємодія, співпраця, об’єднання, а не контроль. Ми маємо поважати інформацію, яка є в природі, і координувати у зв’язку з цим свої дії.

“Випробування для кожної людини – не контролювати Природу, а слідувати їй. Це велика гра. Ми граємо, коли виконуємо практики, ми граємо, коли будуємо будинок. Відбувається взаємодія, співпраця, об’єднання, а не контроль. Ми маємо поважати інформацію, яка є в природі, і координувати у зв’язку з цим свої дії.”

єдиний український журнал про бойові мистецтва